Орфографічний словник української мови. 2005.
настановити — I див. настановляти I. II див. настановляти II … Український тлумачний словник
настановити — [настанови/тие] ноуўл у/, о/виеш, о/ўл ат ; нак. ви/, ноув і/т … Орфоепічний словник української мови
настановлений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до настановити I … Український тлумачний словник
запроваджувати — запровадити (уводити щось нове, у практику тощо), у[в]проваджувати, у[в]провадити, у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести; настановляти, настановити (якісь звичаї, порядки тощо); насаджувати, насаджати, насадити (силоміць) Пор. установлювати I … Словник синонімів української мови
наставляти — наставити (кого давати конкретні поради, настанови, як слід чинити, поводитися в тих / инших випадках), настановляти, настановити, напучувати, напучати, напутити, навчати, навчити, наказувати (кому перев. зі спол. щоб ); повчати, у[в]чити,… … Словник синонімів української мови
